26 травня українські військові провели найуспішнішу операцію з початку АТО. Малими силами спецназу з підтримкою авіації розпочалось визволення аеропорту від противника. Звільнення тривало лічені години.

Операція була досконало спланована та блискавично виконана силами спецпідрозділів 3-го окремого полку спецпризначення з Кіровограда. Бійців висадили з вертольотів під аеропортом, штурмова авіація знищила вогневі точки противника і підтримувала своїх, доки над аеропортом не замайорів синьо-жовтий прапор.

У лавах бандформувань розпочалась паніка, відступаючи вони заливали вогнем всіх, кого бачили, навіть своїх. Зі страху перед спецпризначенцями лідери ватажків втекли з будівлі облдержадміністрації.

Українські бійці утримували аеропорт весь травень та літо. Наприкінці серпня, отримавши велику кількість російських "Градів", бойовики почали перші обстріли. Танки з замазаними номерами регулярних частин армії РФ почали виходити на позиції та стріляти по аеропорту.

Одночасно Росія почала активну наступальну операцію: українських військових взяли в облогу в Іловайському котлі, росіяни намагалися прорватися в Маріуполь.

Захисники аеропорту залишились із ворогом один на один: вони відбивали атаку за атакою та лише сподівалися на підкріплення.

Відтоді захисників аеропорту називають лише "кіборгами". Українські бійці потім казали, що серед них немає чинів та звань. Ворожий вогонь вигартував бойове братерство, відоме лише героям. Під атаками йшов день за днем, доба за добою. Українські вояки витримували шалений артобстріл, трощили танки та косили ворога.

Наприкінці вересня аеропорт став найгарячішою точкою на мапі АТО. Бойовики стягнули до нього свої "елітні" підрозділи: "Восток", "Моторолу", перекинули з Південного фронту "Кальміус". Ватажки кожного з них обіцяли: вже завтра аеропорт буде їхнім.

Головний напрямок атак йшов із південного сходу, противник розмістив на поверхах багатоквартирного будинку 11а на вулиці Злітній своїх коректувальників, легкі гармати, протипіхотні гранатомети та важкокаліберні кулемети. По диспетчерській вежі вели вогонь протитанкові гармати, які викотили на пряму наводку. Танки били по терміналах з відстані 200 метрів.

І вже немає з боку бойовиків зухвалих заяв, все частіші "розбірки" між ватажками зі звинуваченнями про відсиджування у тилах, все тихіші сюжети на російських каналах. Українські бійці тримають оборону, слова військової присяги та бойове братерство.

Саме це зробило їх "кіборгами" в очах ворога, який не може осягнути недосяжні для нього поняття. "Доба в донецькому аеропорту - поруч і в ньому. І знаєте..., коли їх називають "Кіборгами" - люди і на секунду не уявляють, НАСКІЛЬКИ це схоже на правду. Людина з плоті і крові... Як вижити в таких умовах, - я не знаю. Але виживають. І захищають. І воюють. І знищують", - розказав про українських бійців волонтер і радник президента Юрій Бірюков.